• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Психологічна служба

ПОРАДИ БАТЬКАМ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА.

ЕМОЦІЙНО-ОСОБИСТІСНІПРОБЛЕМИ, ТРУДНОЩІ ПОВЕДІНКИ Й ХАРАКТЕРУ. УПЕРТІСТЬ, ПРИМХИ, НЕСЛУХНЯНІСТЬ, ДУХ СУПЕРЕЧНОСТІ.

  1. ЯК ТІЛЬКИ ДИТИНА ПОЧИНАЄ ВЕРЕДУВАТИ, ОБІЙМІТЬ ЇЇ, ПЕРЕКОНАЙТЕ У СВОЇЙ ЛЮБОВІ Й ПОСТАРАЙТЕСЯ ВІДВЕРНУТИ ОТ КАПРИЗУ.
  2. ЯКЩО НЕ ВДАЛОСЯ ЦЕ ЗРОБИТИ, ЗАЛИШІТЬ ЇЇ У СПОКОЇ, НЕ ЗВЕРТАЙТЕ НА НЕЇ УВАГИ, НЕ БЕРІТЬ У ЦІЙ СЦЕНІ УЧАСТІ. ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ І БАЙДУЖІСТЬ, ЩОБ ДИТИНА НЕ РОБИЛА.
  3. ЯКЩО ДИТИНІ КОЛИСЬ УДАЛОСЯ ДОМОГТИСЯ СВОГО ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИМХИ, ВОНА РОБИТИМЕ ЦЕ ПОВСЯКЧАС.
  4. КОЛИ ДИТИНА ЗАСПОКОЇТЬСЯ, ЛАСКАВО ПОГОВОРІТЬ З НЕЮ. СКАЖІТЬ ЇЙ ЯК ВАС ЗАСМУТИЛА ЇЇ ПОВЕДІНКА, ВИРАЗІТЬ УПЕВНЕНІСТЬ, ЩО НАДАЛІ ВОНА ПОВОДИТИМЕТЬСЯ КРАЩЕ.
  5. ДІТИ НЕ ВМІЮТЬ УПРАВЛЯТИ НІ СВОЇМ ОБУРЕННЯМ, НІ ПОЧУТТЯМ ПРОВИНИ. ТОМУ НЕ МОЖНА ВИЯВЛЯТИ ПІСЛЯ ІСТЕРИКИ ДИТИНИ НЕВДОВОЛЕННЯ, ЛАЯТИ Й ДОРІКАТИ ЇЙ, ПОГРОЖУВАТИ ПОКАРАННЯМ, А КРАЩЕ СКАЗАТИ ЇЙ , ЩО ВОНА ВЖЕ ДОСИТЬ ПОКАРАЛА СЕБЕ, І ПОКАЗАТИ, ЩО, НЕ ЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО, ВИ ЇЇ ЛЮБИТЕ.
  6. ДИТИНА НА БАГАТО ОХОЧІШЕ ПРИЙМЕ ВКАЗІВКИ, РАДО ВИКОНУВАТИМЕ ЇХ, ЯКЩО БУДЕ ПЕРЕКОНАНОЮ В ТОМУ, ЩО ЇЇ ЛЮБЛЯТЬ.
  7. ПОСТАРАЙТЕСЯ ПОМЕНШЕ ЧИТАТИ МОРАЛЬ, ВСТАНОВЛЮВАТИ ЗАБОРОНИ, УКАЗУВАТИ, КАРАТИ, ТИСНУТИ І ПОБІЛЬШЕ ВИЯВЛЯЙТЕ ТЕПЛА, ДОБРОЗИЧЛИВОСТІ, СПОКОЮ, ТЕРПІННЯ, ЛАСКИ, ПОБЛАЖЛИВОСТІ, НАВІТЬ ЦІНОЮ ДЕЯКИХ КОМПРОМІСІВ.

НЕГАТИВІСТСЬКА ДЕМОНСТРАТИВНІСТЬ ПОВЕДІНКИ.

ПОДІБНА ПОВЕДІНКА ОБУМОВЛЕНА ПОРУШЕННЯМ СТОСУНКІВ ІЗ ДОРОСЛИМИ. ДЛЯ ТАКИХ ДІТЕЙ ХАРАКТЕРНА ДЕМОНСТРАТИВНІСТЬ У СПОЛУЧЕННІ З ПЕРЕЖИВАННЯМ ДЕФІЦИТУ СПІЛКУВАННЯ, УВАГИ, ВИСОКИХ ОЦІНОК. РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЧІТКИЙ РОЗПОДІЛ, РЕГУЛЯЦІЯ БАТЬКІВСЬКОЇ І ВИХОВАТЕЛЬСЬКОЇ УВАГИ ДО ДИТИНИ ЗА ФОРМУЛОЮ: „ПРИДІЛЯТИ ЇЙ УВАГУ НЕ ТОДІ, КОЛИ ВОНА „ПОГАНА”, А КОЛИ ВОНА ГАРНА”. ОСНОВНА РЕКОМЕНДАЦІЯ: ВІДКРИТЕ, ДОВІРЛИВЕ СПІЛКУВАННЯ В ТІ ХВИЛИНИ КОЛИ ДИТИНИ СПОКІЙНА, УРІВНОВАЖЕНА, РОБИТЬ ТЕ ЩО ТРЕБА (АБО ПРИ НАЙМЕ, ТЕ, ЩО МОЖНА). АГРЕСИВНІСТЬ. КРАЩІЙ СПОСІБ УНИКНУТИ НАДМІРНОЇ АГРЕСИВНОСТІ В ДИТИНІ – ВИЯВЛЯТИ ДО НЕЇ ЛЮБОВ. АГРЕСИВНА РЕАКЦІЯ – ЦЕ РЕАКЦІЯ БОРОТЬБИ. ВОНА СКЛАДАЄТЬСЯ З НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ, ПРОТЕСТУ, ВИНИКАЄ ПРИ СПРОБІ ДИТИНИ ЗМІНИТИ СТАНОВИЩЕ РЕЧЕЙ. РОЗПАЧ, РОЗДРАТУВАННЯ, ЖАЛЬ, НЕ ТЕРПІННЯ ДОРОСЛІ ВИРАЖАЮТЬ КУДИ ДРАМАТИЧНІШЕ І ПЕРЕКОНЛИВІШЕ, НІЖ ЛЮБОВ, ТОМУ, ЯКЩО ДИТИНА БАЧИТЬ У ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ, ЩО БІЛЬШ-МЕНШ РЕГУЛЯРНО ПРИГЛУШУЮТЬ ЙОГО, ВОНА НЕОДМІННО СТАЄ ЗЛОЮ Й АГРЕСИВНОЮ. СВОЮ АГРЕСІЮ ДИТИНА МОЖЕ ВИЯВЛЯТИ НЕОБОВ’ЯЗКОВО ДО ОБ’ЄКТА НЕВДОВОЛЕННЯ, А ДО ЛЮДЕЙ, ТВАРИН. ЯКЩО ДИТИНА БУЛА НАДТО РОЗПЕЩЕНА АБО ЗАГОЛУБЛЕНА У ПЕРШІ 3-4 РОКИ ЖИТТЯ, ТО ЇЇ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ, І ТОДІ ВСЯКА ЗМІНА СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ ВИКЛИКАЄ АГРЕСИВНІ ДІЇ. ЛИШЕ ОДНЕ ЛАСКАВЕ СЛОВО МОЖЕ ЗНЯТИ ОЗЛОБЛЕННЯ ДИТИНИ. ПОТРІБНО, ЩОБ ВОНА ПОЧУВАЛАСЯ ПОТРІБНОЮ Й УЛЮБЛЕНОЮ, ПОТРІБНО ЗРОЗУМІТИ ПРИЧИНИ ПРОТЕСТУ Й ОПОРУ, ТА ВИЛУЧИТИ ЇХ. НЕОБХІДНО ЗНЯТИ ТРИВОЖНІСТЬ, ЧОМУ СПРИЯЄ ТЕПЛА ЕМОЦІЙНА АТМОСФЕРА ВДОМА Й У ГРУПІ, ТОМУ ЩО ЗА АГРЕСІЄЮ СТОЇТЬ ВІДЧУТТЯ НЕБЕЗПЕКИ, ПОГРОЗИ ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ. ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДАВАТИ ВИХІД АГРЕСІЇ. ДЛЯ ЦЬОГО ІСНУЮТЬ НЕСКЛАДНІ ПРИЙОМИ: ДАТИ ЗМОГУ ДИТИНІ ЛЮТО РВАТИ ПАПІР, РІЗАТИ ПЛАСТИЛІН, РОБИТИ НЕОБРАЗЛИВІ РУЙНІВНІ ДІЇ, ЩО У ПРИСТУПІ АГРЕСІЇ ДИТИНА МОЖЕ РОБИТИ ДОВГО І З НАСОЛОДОЮ. ПІСЛЯ ЦЬОГО КОРИСНІ ЗАСПОКІЙЛИВІ ЗАНЯТТЯ ТИПУ ГРИ З ПІСКОМ, ВОДОЮ І АБО (РЕЛАКСАЦІЯ).

ЯКЩО ОБУРЕННЯ ДИТИНИ ПОСТІЙНО ПРИГЛУШУЄТЬСЯ, ТО ВОНО НАГРОМАДЖУЄТЬСЯ І ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЧАСТО У ЗРІЛОМУ ВІЦІ, КОЛИ НЕМОЖЛИВО ВИЯВИТИ ПРИЧИНИ, ТОМУ ЩО АГРЕСИВНІСТЬ ВИЛИВАЄТЬСЯ В ІНШІЙ ФОРМІ. БОЯЗКІСТЬ, ТРИВОЖНІСТЬ, ВІДГОРОДЖЕНІСТЬ, БАР’ЄРИ У СПІЛКУВАННІ ЗНАЙДІТЬ БУДЬ ЯКУ ГАЛУЗЬ РЕАЛЬНИХ УСПІХІВ, ПІДКРЕСЛЕНО ВИДІЛЯЙТЕ ТАКУ ДІЯЛЬНІСТЬ, У ЯКІЙ ДИТИНА УСПІШНА, МОЖЕ САМО РЕАЛІЗУВАТИСЯ, САМОСТВЕРДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕЖИВАТИ УСПІХ І ПОВ’ЯЗАНІ З НИМ ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ, ЗНАЙТИ ВТРАЧЕНУ ВІРУ В СЕБЕ. НЕ ДРАТУЙТЕСЯ ЧЕРЕЗ ПОВІЛЬНІСТЬ (ТАКІ ДІТИ УНАСЛІДОК ТРИВОЖНОСТІ БОЯЗКИ, ЗАГАЛЬМОВАНІ, ЩО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У СПОВІЛЬНЕНОСТІ МОТОРИКИ, ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ.) НЕ РОБИТЬ ЗА ДИТИНУ, ТЕ ЩО ВОНА У СИЛАХ ЗРОБИТИ САМА. ЗАЛУЧАЙТЕ ЇЇ ДО ІГОР, ЩО РОЗВИВАЮТЬ РУХИ, ВПРАВНІСТЬ, СПРИТНІСТЬ, ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ. ОСОБЛИВУ УВАГУ ВИХОВАННЮ В ДИТИНИ САМОСТІЙНОСТІ Й ІНІЦІАТИВИ, ТОМУ ЩО ЇЇ АКТИВНІСТЬ НЕВИСОКА І ВОНА СХИЛЬНА РОБИТИ ТЕ, ЩО ЇЙ ЗАПРОПОНУЮТЬ. З ЦІЄЮ МЕТОЮ ВИКОРИСТОВУВАЙТЕ КОЛЕКТИВНІ ІГРИ, ЧАСТІШЕ ПРОПОНУЮЧИ ДИТИНІ ВИКОНАННЯ РОЛЕЙ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПРИЙНЯТТЯ ЯКИХ-НЕБУДЬ РІШЕНЬ, АКТИВНОГО МОВНОГО СПІЛКУВАННЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ (НАПРИКЛАД, РОЛЬ КАПІТАНА КОРАБЛЯ, ЛІКАРЯ ТОЩО). ЗАЛУЧАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЧАСТИХ ВИСТУПІВ ПЕРЕД ДИТЯЧОЮ І ДОРОСЛОЮ АУДИТОРІЄЮ (ЧИТАННЯ ВІРШІВ, РОЛІ У СПЕКТАКЛІ, ТАНЦЮВАЛЬНІ ІГРИ) ДЛЯ РОЗВИТКУ ВЕЛИКИХ РУХІВ ДОМАГАЙТЕСЯ ПІДВИЩЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ. ПРИ ЦЬОМУ НЕ ПОТРІБНО ЗАЛУЧАТИ ЇЇ ДО УЧАСТІ У СПОРТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ: НЕВДАЧІ МОЖУТЬ ВІДЖАХНУТИ ЇЇ ОТ ФІЗКУЛЬТУРИ. КОРИСНІ ФІЗИЧНА ЗАРЯДКА, ЖАРТІВЛИВІ РУХЛИВІ ІГРИ. ЗА ТРИВОЖНІСТЮ МОЖЕ СТОЯТИ БРАК ЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ З БОКУ ОТОЧУЮЧИХ. ТОМУ НАСАМПЕРЕД НЕОБХІДНО СТВОРИТИ ВДОМА Й У ГРУПІ АТМОСФЕРУ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ЕМОЦІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ, ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ, ДОВІРИ, ЩО ЗНІМЕ В ДИТИНІ ПОЧУТТЯ ТРИВОЖНОСТІ ПЕРЕД ДОРОСЛИМИ Й ДІТЬМИ, І ДОПОМОЖЕ ЇЙ ВІЛЬНО ВИЯВЛЯТИ СВОЄ „Я”. ЯКЩО ДИТИНИ БУДЕ ВПЕВНЕНА У ЛЮБОВІ Й ПІДТРИМЦІ БАТЬКІВ, ЯКЩО ДІМ БУДЕ ДЛЯ НЕЇ БЕЗПЕЧНИМ ОСТРОВОМ, А БАТЬКИ, ВИХОВАТЕЛІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ УСПІХІВ, ВІРИТИМУТЬ В НЕЇ – ВОНА ВІДЧУЄ СЕБЕ СПОКІЙНІШЕ І З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ.ПІДВИЩЕНА РУХОВА ЗБУДЛИВІСТЬ, ГІПЕРАКТИВНІСТЬ. ЯКЩО ДИТИНА НАДМІРНО РУХЛИВА, ЯКЩО В НЕЇ ЧАСТО ЗМІНЮЄТЬСЯ НАСТРІЙ, ЯКЩО ВОНА СТРАЖДАЄ НА ЕНУРЕЗ ,ГРИЗЕ НІГТІ, СМОКЧЕ ПАЛЕЦЬ, ПОГАНО СПИТЬ УСЕ ЦЕ ОЗНАКИ НЕРВОВОГО НАПРУЖЕННЯ. ПРИЧИНИ:

  1. НЕСПРИЯТЛИВА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ, НАДМІРНА ВИМОГЛИВІСТЬ, СУВОРІСТЬ, ПРИНЦИПОВІСТЬ БАТЬКІВ АБО ДОРОСЛИХ, ЇХНЯ БРУТАЛЬНІСТЬ АБО НЕПОСЛІДОВНІСТЬ ПОВЕДІНКИ ;
  2. ГРУБІ РОДОПОМІЧНІ ПРОЦЕДУРИ , РОДОВА ТРАВМА , РАННЄ ПОШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ;
  3. РЕАКЦІЯ ДІТЕЙ НА ЗАБОРОНИ БІГАТИ, ЛАЗИТИ, СТРИБАТИ, ЩО ПЕРЕХОДИТЬ У ТРИВОЖНИЙ СТАН, ДРАТІВЛИВІСТЬ.

ОКРИКИ, ОБСМИКУВАННЯ, НЕВДОВОЛЕННЯ Й РОЗДРАТУВАННЯ, НЕВДОВОЛЕННЯ Й РОЗДРАТУВАННЯ ДОРОСЛИХ У ТАКІ ХВИЛИНИ, СПРОБИ ВТИХОМИРИТИ ДИТИНУ ДАЮТЬ ПРЯМО ПРОТИЛЕЖНИЙ ЕФЕКТ, ТОМУ ЩО ЦЕ САМЕ ТІ ЗАХОДИ , ЩО ВИКЛИКАЮТЬ У ДИТИНИ БАЖАННЯ РУХАТИСЯ ЩЕ БІЛЬШЕ. КРАЩИЙ СПОСІБ - ТЕРМІНОВО ЗНАЙТИ БУДЬ-ЯКЕ ЗАНЯТТЯ , ПОВ’ЯЗАНЕ З РУХОМ, ГРУ, ЩО ПОТРЕБУЄ ВЕЛИКИХ ФІЗИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ТОМУ ЩО НАДМІРНОЮ РУХЛИВІСТЮ ДИТИНА НАМАГАЄТЬСЯ РОЗРЯДИТИ НЕРВОВЕ НАПРУЖЕННЯ. У СПІЛКУВАННІ З ТАКИМИ ДІТЬМИ СПОЛУЧІТЬ ТВЕРДІСТЬ І ПОСЛІДОВНІСТЬ З ТЕПЛОТОЮ І ДОБРОЗИЧЛИВІСТЮ.ЕГОЇЗМ, ЖАДІБНІСТЬ. ЕГОЇЗМ ЗАЗВИЧАЙ ПОВ’ЯЗУЮТЬ ІЗ РОЗПЕЩЕНІСТЮ ДІТЕЙ. АЛЕ ЦЕ ДАЛЕКО НЕ ЄДИНА ПРИЧИНА. ЕГОЇСТИЧНИМИ РОСТУТЬ НЕ ЛИШЕ РОЗПЕЩЕНІ ДІТИ, А Й ДІТИ, ПОЗБАВЛЕНІ ЛЮБОВІ ТА ТУРБОТИ. ЖОРСТОКІСТЬ АБО БАЙДУЖІСТЬ ДО ДИТИНИ ПРИВОДЯТЬ ДО ТОГО ,ЩО В НЕЇ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ВОРОЖЕ, НЕДОВІРЛИВЕ, ОБОРОННЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ Й ДОВКІЛЛЯ: ВОНА ЗАМИКАЄТЬСЯ В СОБІ, РОСТЕ ТРИВОЖНОЮ, АГРЕСИВНОЮ, ВАЖКОЮ У СПІЛКУВАННІ. ДИТИНА НЕПРАВИЛЬНО РОЗЦІНЮВАТИМЕ ВОЛОДІННЯ РЕЧАМИ І СТАНЕ ЕГОЇСТОМ У ТОМУ ВИПАДКУ, КОЛИ ЇЇ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ ЗАГРОЖУВАТИМЕ ВТРАТА БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ .ВОНА МОЖЕ МАТИ БЕЗЛІЧ ІГРАШОК І БУТИ ПРИ ЦЬОМУ НЕДОВІРЛИВИМ ЕГОЇСТОМ. ЇЇ НЕВМІННЯ ПОДІЛИТИСЯ ЧИМОСЬ З ІНШИМИ МОЖЕ БУТИ ВИТЛУМАЧЕНЕ ЯК ЗНАК НЕДОВІРИ, ТОМУ ЩО ВИРОСЛА ВОНА ТІЛЬКИ ЗОВНІ, ОТОЧУЮЧИ СЕБЕ ІГРАШКАМИ ЯК СУРОГАТОМ ТЕПЛИХ ПОЧУТТІВ ,ЯКИХ У НЕЇ НЕ БУЛО АБО БУЛО МАЛО. У ПЕРЕВИХОВАННІ ЕГОЇСТИЧНИХ ДІТЕЙ ПОТРІБНО КЕРУВАТИСЯ „ІСТОРІЄЮ ХВОРОБИ”. ОДНА РІЧ – РОЗПЕЩЕНІ ДІТИ – ДІТИ – СПОЖИВАЧІ. ПОТРІБНО ВЧИТИ ЇХ ЗВАЖАТИ НА ІНШИХ ЛЮДЕЙ І ЇХНІ НЕДОЛІКИ, ВИХОВУВАТИ В НИХ ДОБРОТУ Й ЧУЙНІСТЬ. НЕ СТАВТЕ ДИТИНУ У ВИНЯТКОВІ УМОВИ, УЧІТЬ ЇЇ ДІЛИТИСЯ ВСІМ, ЩО В НЕЇ Є , РОЗДІЛЯЙТЕ ВСЕ ПОРІВНУ МІЖ УСІМА ЧЛЕНАМИ РОДИНИ. ЗОВСІМ ІНША РІЧ - ДИТИНА ТРАВМОВАНА, ТРИВОЖНА, ПОЗБАВЛЕНА ЛАСКИ Й ЛЮБОВІ. ТАКІЙ ПОТРІБНО ВІДКРИТИ СВІТ СТОСУНКІВ, ЛЮБОВІ Й ПОВАГИ, ЇЙ НЕОБХІДНО ПЕРЕЖИТИ УСПІХ, ОДЕРЖАТИ СХВАЛЕННЯ. КОЛИ В ДИТЯЧУ КОЛЕКЦІЮ ЯКИХОСЬ РЕЧЕЙ, ІГРАШОК ДОРОСЛІ ДОДАДУТЬ СВІЙ ЧАС І САМИХ СЕБЕ, ТО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ЦІЙ КОЛЕКЦІЇ НАЙБІЛЬШОЮ ЦІННІСТЮ, ЗНАЧЕННЯ Ж ІНШИХ РЕЧЕЙ ПОМЕРКНЕ, І ДИТИНА ПОСТУПОВО СТАНЕ ВСЕ БІЛЬШ ВЕЛИКОДУШНОЮ І ВСЕ МЕНШ ЕГОЇСТИЧНОЮ. УВАГА Й ЛЮБОВ НЕОБХІДНІ ВСІМ ДІТЯМ ТАК САМО ,ЯК СВІТЛО ДЛЯ ВСЬОГО ЖИВОГО. АЛЕ ЛЮБОВ НЕ ПОВИННА БУТИ СЛІПА, ВОНА ПОТРЕБУЄ РОЗУМНОСТІ, МУДРОСТІ, ЩО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У СПОЛУЧЕННІ ПОВАГИ, ДОБРОТИ Й ВИМОГЛИВОСТІ.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

У ГОСТІ ДО ЧОМУСИКА

ЧОМУСИК - ЦЕ ІНТЕРЕС ДО ВСЬОГО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НАВКРУГИ. ЙОГО ПЕРЕЖИВАЮТЬ ЩОДЕННО Й БАГАТОРАЗОВО. БО БЕЗ НЬОГО НЕМОЖЛИВО ПРО ЩОСЬ ДІЗНАТИСЯ, ЧОМУСЬ НАВЧИТИСЯ, ЧОГОСЬ ДОСЯГТИ. ВІН РОБИТЬ ДІТЕЙ УВАЖНИМИ ТА ДОПИТЛИВИМИ. ОСЬ ТАКИМИ: «ДУМАЮ»

ДУМАЮ, ДУМАЮ, ДУМАЮ...

ТИХО ЗОЗУЛЯ КУЄ НА УЗЛІССІ..

ЛІПЛЯТЬ ПІД СТРІХОЮ ГНІЗДА

СВІТИТЬСЯ СРІБНА

МАЛІ СЕРПОК РИЛЬЦІ – НАВІЩО?

ХМАРИНКА-ПЕРЛИНКА,

ЧОВЕН ГОЙДНУВСЯ НА ХВИЛЬЦІ –

ПАДАЄ КРАПЛЯ,

ЧОМУ ЦЕ ?

НЕМОВ НАМИСТИНКА – НАВІЩО ?

СІЮТЬСЯ В НЕБІ ЗІРКИ,

СНІГ ВИПАДАЄ УЗИМКУ – ЧОМУ ЦЕ ?

НАЧЕ ДОЩИК,

ДУМАЮ, ДУМАЮ, ДУМАЮ...

ВІТЕР ТРАВИНКУ ПОЛОЩЕ

ЗАГАДОК СТІЛЬКИ!

НАВІЩО ?

А Я ЩЕ ТАК МАЛО ЗНАЮ...

ДУМАЮ, ДУМАЮ, ДУМАЮ...

ВИРОСТУ СКОРО

СВІТИТЬСЯ. МІСЯЦЬ,

І ВСЕ РОЗГАДАЮ

М.ГАЛІ..

ДОКИ ПИТАЄМО, ДОТИ ХОЧЕМО ЖИТИ

ЗВЕРТАННЯ ДО ДОРОСЛИХ, У ЧИЇХ ДІТЕЙ ЗНИК ІНТЕРЕС.ЯКЩО ВИ НЕ ХОЧЕТЕ, ЩОБ ВАШІ ДІТИ ВИРОСЛИ БАЙДУЖИМИ ДО СВІТУ, ЛЮДЕЙ І ДО ВАС САМИХ, БУЛИ ВІЧНО НУДЬГУЮЧИМИ, НЕЦІКАВИМИ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ ТА НЕЩАСНИМИ, ЯКОМОГА ШВИДШЕ ЗРОБІТЬ УСЕ, ЩОБ ПОВЕРНУТИ РАДІСТЬ ІНТНТЕРЕСУ ВАШИМ ДІТЯМ. ДЛЯ ЦЬОГО:

  1. НЕ ВІДМАХУЙТЕСЬ ВІД ЗАПИТАНЬ ДІТЕЙ.
  2. ЧИТАЙТЕ ДІТЯМ КНИЖКИ, РОЗПОВІДАЙТЕ РІЗНІ ІСТОРІЇ ІЗ СВОГО ЖИТТЯ ТА ЖИТТЯ ІНШИХ, ОСОБЛИВО З ДИТИНСТВА
  3. ОБГОВОРЮЙТЕ ПРОЧИТАНЕ ТА ПОБАЧЕНЕ.
  4. НЕ УПУСКАЙТЕ МОЖЛИВОСТІ ПОВІДОМИТИ ДИТИНІ ЩОСЬ ЦІКАВЕ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ АБО ПОДОРОЖІ, УЧІТЬ СПОСТЕРІГАТИ.
  5. НЕ КРИТИКУЙТЕ, ПОБІЛЬШЕ ХВАЛІТЬ І ПІДТРИМУЙТЕ В ПОШУКАХ ДУМКИ.
  6. ЗАДАВАЙТЕ ПИТАННЯ, ЯКІ АКТИВІЗУЮТЬ МИСЛЕННЯ.

БУДЬТЕ ЦІКАВИМИ СПІВБЕСІДНИКАМИ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!

А ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ СВОЇМ ДІТЯМ, ЩОБ ІНТЕРЕС ДО НЬОГО ПОВЕРНУВСЯ ?

ПИТАТИ, СПОСТЕРІГАТИ, НЕ ВІДСТУПАТИ ПЕРЕД ТРУДНОЩАМИ, ВСИЛЯТИ ОПТИМІЗМ!

ВИВЧИТЬ РАЗОМ З ДИТИНОЮ:

ОЧІ, ВУХА МАЮ,

ЛЮБЛЮ Я СВІЙ РОЗУМ,

ЗАПАМ ЯТАЙ ЦЕ НАЗАВЖДИ:

ПІЗНАЮ І ВЧУСЬ,

УВАГУ ТА ПАМ ЯТЬ.

ПОВІР У СЕБЕ ,

ДРУЖЕ! НЕ КАЖУ: „ НЕ ЗНАЮ”

ПРАЦЮЄ МІЙ МОЗОК,

ТИ ЗМОЖЕШ ВСЕ,

ЗУМІЄШ ВСЕ

А КАЖУ: „НАВЧУСЬ!”

І ВЧУСЬ Я СТАРАННО.

КОЛИ ЗАХОЧЕШ ДУЖЕ.

ДУМАЮ І ДІЮ,

СПРИЙМАЮ ВСЕ НОВЕ

НЕ ТРЕБА ЛИШ БОЯТИСЯ.

І ЗА ВСЕ БЕРУСЬ.

І МИСЛЮ ЛОГІЧНО,

ТИ ПРОСТО МОЛОДЕЦЬ!

НЕ КАЖУ: „НЕ ВМІЮ”

ВИХОВАТЕЛЯ СЛОВО

ЗА ВСЕ ПОТРІБНО БРАТИСЯ

А КАЖУ: „НАВЧУСЬ!”

ЗДІЙСНЯЮ ПРАКТИЧНО.

І ВАРТО ПОСТАРАТИСЯ,

ЩОБ ДОБРИМ БУВ КІНЕЦЬ!

ПОРАДИ БАТЬКАМ

СВІТ ОЧИМА ДИТИНИ.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО КОЖНОЇ ДИТИНИ – ЦЕ ЧУДОВО! АЛЕ ЯКИМ БИ ІНДИВІДУАЛЬНИМ ВІН НЕ БУВ – ЦЕ МИ, ДОРОСЛІ, „ПІДХОДИМО” ДО ДИТИНИ ЗІ СВОЇМИ МІРКАМИ. А ПОТІМ СТАВИМО ДІАГНОЗ, ЗНОВУ Ж СВІЙ, „ДОРОСЛИЙ”. АЛЕ ПРОБЛЕМА ДИТИНИ ПРИ ЦЬОМУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕВИРІШЕНОЮ, І ЩОБ ЇЇ ВИРІШИТИ, НЕОБХІДНО ГЛЯНУТИ НА НЕЇ ОЧИМА САМОЇ ДИТИНИ. ТОМУ ЦІКАВО БУЛО Б ДОВІДАТИСЯ, А ЩО Ж ДУМАЮТЬ ПРО СЕБЕ, ПРО ІНШИХ ДІТЕЙ, ПРО ДОРОСЛИХ ТІ, КОГО МИ ВІДНОСИМО ДО РОЗРЯДУ ДЕЗАДАПТОВАНИХ, ГІПЕРАКТИВНИХ, АГРЕСИВНИХ, ТРИВОЖНИХ І АУТИЧНИХ ДІТЕЙ. ГАДАЄМО ТОЙ, ХТО ПРОЧИТАЄ НАСТУПНІ ВИСЛОВЛЕННЯ, ВІДКРИЄ ДЛЯ СЕБЕ БАГАТО НОВОГО (НЕ ЗАВЖДИ ПРИЄМНОГО), І ЗМОЖЕ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ СВОЇХ ДІТЕЙ І В МАЙБУТНЬОМУ УНИКНУТИ БАГАТЬОХ ПОМИЛОК.

Я МРІЮ ПРО ШАПКУ-НЕВИДМКУ, ЩОБ ХОЧ ІНОДІ МОЖНА БУЛО ХОВАТИСЯ ВІД СВОЇХ БАТЬКІВ І НЕ ЧУТИ, ЯК ВОНИ УВЕСЬ ЧАС МЕНЕ ЛАЮТЬ, ЛАЮТЬ, ЛАЮТЬ. (МАША, 6 РОКІВ).

Я НІКОЛИ НІКОГО НЕ Б Ю, ТІЛЬКИ ЯКЩО МЕНІ ЗАВАЖАЮТЬ МАЛЮВАТИ, ЯКЩО ШТОВХНУТЬ. ЧИ ЯКЩО СМІЮТЬСЯ З МЕНЕ. ЧИ ЯКЩО НЕ ПРИЙМАЮТЬ ГРАТИ... ЧИ... ЧИ... А ВЗАГАЛІ Я НЕ Б ЮСЯ (ОЛЯ, 6 РОКІВ).

ОДИН РАЗ Я ПЛЮНУЛА КАТІ НА ПЛАТТЯ. НЕ БУДЕ ГОВОРИТИ, ЩО В НЕЇ БАРБІ КРАЩЕ (СВЕТА, 5 РОКІВ).

МАМА СТАВИТЬ МЕНЕ В КУТ І ДУМАЄ, ЩО Я ПОПРОШУ ПРОБАЧЕННЯ. А Я НІЗАЩО НЕ ПОПРОШУ. А ВОНА ЗЛИТЬСЯ. НЕХАЙ ЗЛИТЬСЯ. САМА ВИННА. (РИТА, 6 РОКІВ).

НАЙГІРШЕ В СВІТІ – ЦЕ КОЛИ МЕНЕ ЗМУШУЮТЬ ЧИТАТИ. ЧИ ГРАТИ НА ПІАНІНО! (АРТУР, 6 РОКІВ).

Я НЕ ХОЧУ РАНКОМ ВСТАВАТИ. Я НЕ ХОЧУ ЇСТИ СУП, НЕ ХОЧУ, ЩОБ МЕНЕ ЛАЯЛИ І КАРАЛИ. Я ХОЧУ ГРАТИ В МАШИНКИ (ОЛЕКСІЙ, 6 РОКІВ).

ЗВИЧАЙНО МИ ІЗ СЕСТРИЧКОЮ Б ЄМОСЯ. ЧЕРЕЗ ІГРАШКИ. ІГРАШОК БАГАТО, А ВСІМ ОДНУ ХОЧЕТЬСЯ. ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УСЕ НАШИМИ ЗОЙКАМИ І СЛЬОЗАМИ (АНЯ, 6 РОКІВ).

МАМА ДАЄ МЕНІ 10 КОПІЙОК, ЯКЩО Я ЦІЛУ ГОДИНУ МОВЧУ І НЕ ЧІПЛЯЮСЬ ДО НЕЇ. МЕНІ ЦЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, АЛЕ І НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, ТОМУ ЩО УВЕСЬ ЧАС ГОВОРИТИ ХОЧЕТЬСЯ. НАВІТЬ ГОРЛО БОЛИТЬ (ОЛЕКСІЙ, 6 РОКІВ).

Я НЕ ЛЮБЛЮ ХОДИТИ З МАМОЮ В МАГАЗИНИ. НЕ ЛЮБЛЮ, КОЛИ НА ВУЛИЦІ ВОНА РОЗМОВЛЯЄ З ТІТОНЬКАМИ. ЯКБИ МАМА НЕ РОЗСЕРДИЛАСЯ, Я Б ЗАВЖДИ КИДАВ У ЦИХ ТІТОК СНІГ, А ВОНИ Б УСІ ШВИДКО ІШЛИ (ГРИША, 6 РОКІВ).

Я ЗАВЖДИ ДУЖЕ БОЮСЯ, ЩО БАТЬКИ БУДУТЬ МЕНЕ ЗА ЩО-НЕБУТЬ ЛАЯТИ. ЯКБИ Я ЗНАВ, ЗА ЩО, НЕ РОБИВ БИ ЦЬОГО НІ-КО-ЛИ!!! (ЄГОР, 5 РОКІВ).

Я Б ЮСЯ, ТОМУ ЩО МЕНЕ УСІ ЗАВЖДИ КРИВДЯТЬ (ЄГОР, 6 РОКІВ).

ДОБРЕ, ЩО МАРИНКА НЕ ПРИЙШЛА В ДИТЯЧИЙ САД, А ТО МЕНІ НІДЕ НЕ СХОВАТИСЯ ВІД НЕЇ. УСЕ ХОДИТЬ ЗА МНОЮ І ХОДИТЬ. А СЬОГОДНІ НІХТО ЗА МНОЮ ХОДИТИ НЕ БУДЕ, І Я ЦІЛИЙ ДЕНЬ БУДУ ГРАТИ ОДНА. (НАТАША, 6 РОКІВ).

ОДИН РАЗ Я НЕ ПОКЛАВ СВОЇ БРЮКИ НА МІСЦЕ. МАМА ДУЖЕ РОЗСЕРДИЛАСЯ І ПЕРЕСТАЛА ЗІ МНОЮ РОЗМОВЛЯТИ. ПРИЙШЛА ЗА МНОЮ В ДИТЯЧИЙ САД, ПІЗНІШЕ УСІХ. ТЕПЕР Я ЗАВЖДИ ЗАБИРАЮ РЕЧІ, АЛЕ ВСЕ РІВНО БОЮСЯ, ЩО ЩО-НЕБУТЬ НЕПРАВИЛЬНО ПОКЛАДУ. МАМА ЗНОВУ РОЗСЕРДИТЬСЯ І МОЖЕ ВЗАГАЛІ НІКОЛИ НЕ ЗАБРАТИ З ДИТЯЧОГО САДУ РОКІВ). (АРТЕМ, 6 РОКІВ).

Я ДУЖЕ БОЮСЯ МАМУ, КОЛИ ВОНА НА МЕНЕ КРИЧИТЬ. МЕНІ ТОДІ ХОЧЕТЬСЯ СТАТИ МАЛЕНЬКОЮ-МАЛЕНЬКОЮ, ЗОВСІМ НЕПОМІТНОЮ, І СХОВАТИСЯ ЗА ФІРАНКУ (ЖЕНЯ, 6 РОКІВ)

ЯКБИ Я БУВ ЧАРІВНИКОМ, Я Б ОБОВ ЯЗКОВО ЗРОБИВ ТАК, ЩОБ МАМА З ТАТКОМ НЕ СВАРИЛИСЯ, ЩОБ ТАТО НЕ ПИВ ГОРІЛКУ І ЩОБ МЕНІ ПОДАРУВАЛИ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ НАБІР, ЯК У ВІТІ (КОЛЯ, 6 РОКІВ).

МЕНІ ЖИВЕТЬСЯ ДУЖЕ ПОГАНО НА СВІТІ. ЧОМУСЬ, ЩО Б Я НЕ РОБИВ, У МЕНЕ ВИХОДИТЬ УСЕ „ДОГОРИ НОГАМИ”. ДОРОСЛІ ЛАЮТЬСЯ, А ДІТИ СМІЮТЬСЯ З МЕНЕ. Я МРІЮ ПІДРОСТИ І ПРОДАВАТИ ГАЗЕТИ В ЕЛЕКТРИЧЦІ. ДУМАЮ, ЩО ЦЕ В МЕНЕ ВИЙДЕ. Я ВЖЕ В БУДИНКУ, КОЛИ НІКОГО НЕ БУЛО, ТРЕНУВАВСЯ ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ (САШКО, 8 РОКІВ).

КОЛИ Я ВИРОСТУ, Я ОБОВ ЯЗКОВО БУДУ ЛЮБИТИ СВОЇХ ДІТЕЙ (МАША, 9 РОКІВ).

ПАПА ХОЧЕ, ЩОБ Я СТАВ ЮРИСТОМ, МАМА МРІЄ, ЩОБ Я ЗАКІНЧИВ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ. Я НЕ ХОЧУ НІ ТОГО, НІ ІНШОГО, ТОМУ ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ТРЕБА БУТИ ВІДМІННИКОМ, А Я ТЕРПІТИ НЕ МОЖУ ВЗАГАЛІ ХОДИТИ ДО ШКОЛИ (КОСТЯ, 10 РОКІВ),

НЕ РОЗУМІЮ, ЧОМУ МОЯ МАМА ВИРОСЛА ТАКА ЗЛА. ЩОДНЯ ВІД НЕЇ ОДНА ЛАЙКА ЙДЕ (ОЛЯ, 5 РОКІВ).

ПІСЛЯ ШКОЛИ Я ХОДЖУ ДО МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ, НА АНГЛІЙСЬКИЙ, НА ШАХИ, А ЩЕ НА ФУТБОЛ, ТОМУ ЩО МАМА ХОЧЕ, ЩОБ Я БУВ РОЗУМНИМ І ЗДОРОВИМ. А Я НЕ ХОЧУ НІКУДИ ХОДИТИ І НІЧОГО НЕ РОБИТИ ЦІЛИЙ ДЕНЬ, ЯК ДЕНЬКА З НАШОГО ДВОРУ. ОТ УЖЕ КОМУ ПОЩАСТИЛО ТАК ПОЩАСТИЛО (САШКО, 9 РОКІВ).

ДОБРЕ Б ПІТИ ДО ЛІСУ І БРОДИТИ ТАМ. ДОВГО, ПОКИ НЕ ВИРОСТУ. ТОДІ НЕ ТРЕБА Б ХОДИТИ

ДО ШКОЛИ!

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ДО ЧАСУ ВСТУПУ ДО ШКОЛИ В НЕЇ СКЛАЛИСЯ ПСИХОЛОГІЧНІ РИСИ, ЯКІ ВЛАСТИВІ ШКОЛЯРУ.ВСТУПАЮЧИ ДО ШКОЛИ, ДИТИНА ПОВИННА МАТИ ПЕВНІ ОЗНАКИ ШКОЛЯРА: БУТИ ЗРІЛОЮ В РОЗУМОВОМУ, ЕМОЦІЙНОМУ ТА СОЦІАЛЬНОМУ ВІДНОШЕННЯХ. ТОМУ КОМПОНЕНТАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Є :

1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ( ЗДАТНІСТЬ ДИТИНИ ДО ПЛАНОМІРНОГО Й РОЗЧЛЕНОВАНОГО СПРИЙНЯТТЯ, ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ ТА ЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ).

2. МОТИВАЦІЙНА ( НАЯВНІСТЬ У ДИТИНИ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, ПОТРЕБА У СПІЛКУВАННІ З ДІТЬМИ, ЗДАТНІСТЬ ПІДКОРЯТИСЯ ІНТЕРЕСАМ І ПРАВИЛАМ У ДИТЯЧИХ ГРУПАХ)

3. ЕМОЦІЙНО – ВОЛЬОВА ( ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ, ЗДАТНІСТЬ КЕРУВАТИ СВОЄЮ ПОВЕДІНКОЮ, РОЗУМОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ) .

4. НАКОПИЧЕННЯ ЦИХ ПЕРЕДУМОВ – НЕПРОСТА СПРАВА, ТОМУ ДАВАЙТЕ РОЗГЛЯНЕМО:ЩО Ж МОЖНА І ЧОГО НЕ МОЖНА РОБОТИ ДО ШКОЛИ?

НЕ СЛІД:

1. ДО ПРИХОДУ В ШКОЛУ ЗМІНЮВАТИ РЕЖИМ ЖИТТЯ ДИТИНИ: ПОЗБАВЛЯТИ ЙОГО ДЕННОГО СНУ, ДОВГИХ ПРОГУЛЯНОК, ІГОР У ДОСТАТНІЙ КІЛЬКОСТІ

2. ОЦІНЮВАТИ ВСЕ, ЩО РОБИТЬ МАЛЮК, ТАК, ЯК СЛІД ОЦІНЮВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ;

3. ПРОХОДИТИ З ДИТИНОЮ ПРОГРАМУ ПЕРШОГО КЛАСУ, НАСИЛЬНО ЗМІНЮЮЧИ ГРУ НАВЧАННЯМ.

НЕОБХІДНО:

1. ПРИЩЕПИТИ ДИТИНІ ІНТЕРЕС ДО ПІЗНАННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ, НАВЧИТИ СПОСТЕРІГАТИ, ДУМАТИ, ОСМИСЛЮВАТИ ПОБАЧЕНЕ І ПОЧУТЕ;

2. НАВЧИТИ ДОЛАТИ ТРУДНОЩІ, ПЛАНУВАТИ СВОЇ ДІЇ, ЦІНУВАТИ ЧАС;

3. ВЧИТИ ДИТИНУ СЛУХАТИ І ЧУТИ СВОЄ ОТОЧЕННЯ, ПОВАЖАТИ ЧУЖУ ДУМКУ, РОЗУМІТИ, ЩО СВОЇ БАЖАННЯ ПОТРІБНО УЗГОДЖУВАТИ З БАЖАННЯМИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ - ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ, ПРАГНУТИ РЕАЛЬНО ОЦІНЮВАТИ СВОЇ ДІЇ Й ДОСЯГНЕННЯ.

ЧОМУ Ж ВИНИКАЮТЬ КОНФЛІКТИ У СІМ'Ї ТА ШКОЛІ? МОЖЛИВО, ЗАПРОПОНОВАНИЙ «МЕМОРАНДУМ» ВИКЛИЧЕ УСМІШКУ У ДЕЯКИХ ДОРОСЛИХ, АЛЕ, БЕЗ СУМНІВУ , ЗМУСИТЬ ПОДИВИТИСЬ ІНАКШЕ НА СВОЇХ ДІТЕЙ І, МОЖЛИВО, ЗМІНИТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО НИХ.

МЕМОРАНДУМ ДІТЕЙ СВОЇМ БАТЬКАМ

1. НЕ ЗЛАМАЙТЕ МЕНЕ. Я АБСОЛЮТНО ТОЧНО ЗНАЮ, ЩО Я НЕ ПОВИНЕН МАТИ ВСЕ ТЕ, ЧОГО Я ПРОШУ. Я ТІЛЬКИ ПЕРЕВІРЯЮ ВАС.

2. НЕ БІЙТЕСЯ БУТИ РІШУЧИМИ ЗІ МНОЮ. МЕНІ ЦЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, ОСКІЛЬКИ ТОДІ Я ЗНАЮ, ЯК ДАЛЕКО ЗАЙШОВ.

3. НЕ ЗАСТОСОВУЙТЕ ДО МЕНЕ СИЛУ. ЦЕ ПЕРЕКОНАЄ МЕНЕ, ЩО СИЛОЮ МОЖНА ВИРІШИТИ ВСЕ. Я ШВИДШЕ ВІДГУКНУСЯ, ЯКЩО МЕНЕ ПРОСТО ПОВЕДУТЬ ЗА СОБОЮ.

4. НЕ БУДЬТЕ НЕПОСЛІДОВНИМИ. ЦЕ ЗАПЛУТУЄ МЕНЕ, Я МОЖУ ВІДМОВИТИСЯ НАВІТЬ ВІД ТОГО, ЩО ДОБРЕ ЗНАЮ ТА ВМІЮ РОБИТИ.

5. НЕ ДАВАЙТЕ ЗАЙВИХ ОБІЦЯНОК, ЯКЩО ВИ НЕ МОЖЕТЕ ЇХ ВИКОНАТИ. Я МОЖУ ВТРАТИТИ ДОВІРУ ДО ВАС.

6. НІКОЛИ НЕ ПІДДАВАЙТЕСЯ НА МОЇ ПРОВОКАЦІЇ, КОЛИ Я КАЖУ АБО РОБЛЮ ЩОСЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗАСМУТИТИ ВАС. ІНАКШЕ Я Й НАДАЛІ НАМАГАТИМУСЯ ЗДОБУВАТИ ТАКІ «ПЕРЕМОГИ».

7. НЕ ДУЖЕ ЗАСМУЧУЙТЕСЯ, КОЛИ Я КАЖУ «Я НЕНАВИДЖУ ТЕБЕ». Я НЕ МАЮ НА УВАЗІ САМЕ ЦЕ, АЛЕ ХОЧУ, ЩОБ ВИ ПОЧУВАЛИСЯ СЕБЕ ВИННИМИ ЗА ТЕ, ЩО ЗРОБИЛИ МЕНІ ЗЛЕ.

8. НІКОЛИ НЕ ЗМУШУЙТЕ МЕНЕ ПОЧУВАТИСЯ СЕБЕ МАЛЕНЬКИМ. Я ОБОВ'ЯЗКОВО ЗРЕАГУЮ І ВИСТАВЛЯТИМУ СЕБЕ «ВЕЛИКОЮ ЦЯЦЕЮ».

9. НЕ АКЦЕНТУЙТЕ УВАГИ НА МОЇХ «ПОГАНИХ ЗВИЧКАХ». ЦЕ ТІЛЬКИ НАДИХНЕ МЕНЕ ПРОДОВЖУВАТИ РОБИТИ САМЕ ТАК.

10. НЕ РОБІТЬ ЗАУВАЖЕНЬ У ПРИСУТНОСТІ ЧУЖИХ ЛЮДЕЙ. Я КРАЩЕ ЗРОЗУМІЮ ВСЕ, КОЛИ ВИ СПОКІЙНО ПОГОВОРИТЕ ЗІ МНОЮ ВІЧ-НА-ВІЧ.

11. НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ МОЮ ПОВЕДІНКУ, КОЛИ КОНФЛІКТ У РОЗПАЛІ. З БАГАТЬОХ ПРИЧИН Я НЕ ДУЖЕ ДОБРЕ ВАС ЗРОЗУМІЮ. АБСОЛЮТНО ПРАВИЛЬНО ВИМАГАТИ ВІД МЕНЕ НОРМАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ, АЛЕ ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО ЦЕ ПІЗНІШЕ.

12. НІКОЛИ НЕ РОБІТЬ ЗА МЕНЕ ТЕ, ЩО Я МОЖУ ЗРОБИТИ САМ. ЦЕ ПРИМУШУЄ МЕНЕ ПОЧУВАТИСЯ МАЛЕНЬКИМ І Я ПРОДОВЖУВАТИМУ ВИКОРИСТОВУВАТИ ВАШУ ДОПОМОГУ.

13. НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ПОСТІЙНО ПОВЧАТИ МЕНЕ. ВИ САМІ ЗДИВУВАЛИСЯ Б, ЯКБИ ДІЗНАЛИСЯ, ЩО Я ДАВНО ЗНАЮ, ЩО ДОБРЕ, А ЩО — ПОГАНО.

14. НЕ БУДЬТЕ ДУЖЕ ВИМОГЛИВИМИ. ЯКЩО ВИ ПОВОДИТИМЕТЕСЯ ТАК, Я БУДУ ЗМУШЕНИЙ ЗАХИЩАТИСЯ І НЕ СЛУХАТИМУ ВАС.

15. НЕ ЗМУШУЙТЕ МЕНЕ ВІДЧУВАТИ, ЩО МОЇ ПОМИЛКИ Є МОЇМИ ГРІХАМИ. Я МАЮ НАВЧИТИСЯ ПОМИЛЯТИСЯ, ОСКІЛЬКИ БЕЗ ЦЬОГО НІЧОГО У ЖИТТІ НЕ БУВАЄ.

16. НЕ ВИМАГАЙТЕ ВІД МЕНЕ ПОЯСНЕНЬ МОЄЇ ПОГАНОЇ ПОВЕДІНКИ, ОСКІЛЬКИ Я СПРАВДІ НЕ ЗНАЮ, ЧОМУ ВЧИНИВ САМЕ ТАК.

17. НЕ ПЕРЕВІРЯЙТЕ ПОСТІЙНО МОЮ ЧЕСНІСТЬ, ОСКІЛЬКИ Я МОЖУ ЗЛЯКАТИСЬ І ШВИДКО НАВЧУСЯ БРЕХАТИ.

18. НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ЩО Я ЧАСТО ЕКСПЕРИМЕНТУЮ І РОБЛЮ ЦЕ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ. ТАК Я ВЧУСЬ, ТОМУ ТРЕБА ЗМИРИТИСЯ З ЦИМ.

19. НЕ ЗАХИЩАЙТЕ МЕНЕ ВІД ОБСТАВИН, ОСКІЛЬКИ Я ВЧУСЯ ЛИШЕ НА ВЛАСНОМУ ДОСВІДІ.

20. НЕ ПЕРЕЙМАЙТЕСЯ МОЇМИ «МАЛЕНЬКИМИ ХВОРОБАМИ», ОСКІЛЬКИ Я МОЖУ ШВИДКО ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДУЖЕ ПРИЄМНО, КОЛИ ТОБІ ПРИДІЛЯЮТЬ БАГАТО УВАГИ.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

ТЕСТ 1

ДАЄ ЗМОГУ ВИЗНАЧИТИ, НАСКІЛЬКИ У ДИТИНИ РОЗВИНЕНІ ВОЛЬОВІ ЗВИЧКИ - СТІЙКІ СПОСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ТРУДОВОЇ, НАВЧАЛЬНОЇ) ТА СПІЛКУВАННЯ. ВОНИ Є ОСНОВОЮ ДОВІЛЬНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ, УВАГИ, НАВИЧОК МИСЛЕННЯ.

1. ЧИ ДОСТАТНЬО СФОРМОВАНІ У ДИТИНИ ГІГІЄНІЧНІ НАВИЧКИ (ЧИСТИТЬ ЗУБИ ВРАНЦІ, МИЄ РУКИ ПЕРЕД ЇЖЕЮ)?

А) РОБИТЬ ЗАВЖДИ САМА, БЕЗ НАГАДУВАННЯ;

Б) РОБИТЬ ЗАВЖДИ, АЛЕ ІНКОЛИ ТРЕБА НАГАДУВАТИ;

В) БЕЗ СПЕЦІАЛЬНОГО НАГАДУВАННЯ НЕ РОБИТЬ.

2. ЧИ ДОПОМАГАЄ ДИТИНА ВДОМА ПО ГОСПОДАРСТВУ (МИЄ ПОСУД, ПРИБИРАЄ ПОСТІЛЬ, НАКРИВАЄ НА СТІЛ)?

А) РОБИТЬ ПОСТІЙНО;

Б) РОБИТЬ ЧАСТО;

В) РОБИТЬ ДУЖЕ РІДКО.

3. ЧИ Є У ДИТИНИ СТІЙКІ НАВИЧКИ САМООБСЛУГОВУВАННЯ (МОЖЕ САМА СОБІ ПРИГОТУВАТИ БУТЕРБРОД, ОДЯГНУТИСЯ ВІДПОВІДНО ДО ПОГОДИ, ЗАВ'ЯЗАТИ ШАРФ)?

А) Є ДОСТАТНЬОЮ МІРОЮ;

Б) Є ДЕЯКІ;В) НЕМАЄ.

4. ЧИ ВМІЄ ДИТИНА УТРИМУВАТИ УВАГУ ДОСИТЬ ТРИВАЛИЙ ЧАС (15-20 ХВ), КОЛИ ЗНАХОДИТЬСЯ САМА (У ЧИТАННІ ВГОЛОС, МАЛЮВАННІ, ГРІ)?

А) ДУЖЕ ЧАСТО ВМІЄ;

Б) ВМІЄ ЗРІДКА;

В) НЕ ВМІЄ.

5. ЧИ ЗДАТНА ДИТИНА КЕРУВАТИ СВОЇМИ БАЖАННЯМИ (НЕ ЇСТЬ ПЕРЕД ЇЖЕЮ ЦУКЕРОК, ХОЧ ВОНИ ЇЙ ДОСТУПНІ; НЕ КАПРИЗУЄ, КОЛИ СТАРШІ ЩОСЬ ЗАБОРОНИЛИ)?

А) УМІЄ ДОСТАТНЬОЮ МІРОЮ;

Б) УМІЄ ТІЛЬКИ ЗРІДКА;

В) НЕ ВМІЄ.

6. ЧИ ВМІЄ ДИТИНА ПОВОДИТИСЯ ЗА СТОЛОМ (ПРАВИЛЬНО СИДИТЬ, ОХАЙНО ЇСТЬ)?

А) ЯК ПРАВИЛО, ВМІЄ;

Б) ВМІЄ, АЛЕ РОБИТЬ ДАЛЕКО НЕ ЗАВЖДИ;

В) НЕ ВМІЄ.

7. ЧИ Є У ДИТИНИ БІЛЬШ-МЕНШ СТІЙКІ ІНТЕРЕСИ: СЛУХАННЯ МУЗИКИ, МАЛЮВАННЯ, ЗАНЯТТЯ МОВАМИ, КОНСТРУЮВАННЯ, ЛІПЛЕННЯ З ПЛАСТИЛІНУ?

А) ВСІ ДОСИТЬ СТІЙКІ;

Б) ІНТЕРЕСИ Є, АЛЕ ВЕСЬ ЧАС ЗМІНЮЮТЬСЯ;

В) НАЯВНІ ІНТЕРЕСИ ВІДСУТНІ.

8. ЧИ ВМІЄ ДИТИНА ПОВОДИТИСЬ У СУСПІЛЬСТВІ (НЕ ПЕРЕБИВАЄ СТАРШИХ, БЕЗ НАГАДУВАННЯ ВІТАЄТЬСЯ, ПРОЩАЄТЬСЯ, ДЯКУЄ)?

А) ВМІЄ;

Б) ВМІЄ, АЛЕ ІНКОЛИ ДОВОДИТЬСЯ НАГАДУВАТИ;

В) НЕ ВМІЄ.

9. ЧИ ДОТРИМУЄТЬСЯ ДИТИНА ПЕВНОГО РЕЖИМУ ДНЯ (ЧАСУ ПРОГУЛЯНКИ, ЇЖІ)?

А) ЯК ПРАВИЛО, ТАК;

Б) ВЗАГАЛІ ДОТРИМУЄТЬСЯ, АЛЕ ІНКОЛИ ПОРУШУЄВ)

В) НІ, НЕ ДОТРИМУЄТЬСЯ.

10. ЯКЩО ДИТИНА СТАВИТЬ ЗАПИТАННЯ, ЧИ ЗАВЖДИ ВОНА ВИСЛУХОВУЄ ВІДПОВІДІ?

А) ЯК ПРАВИЛО, З ЦІКАВІСТЮ ВИСЛУХОВУЄ ПОЯСНЕННЯ;

Б) ІНКОЛИ, ВІДПОВІДАЮЧИ НА ЗАПИТАННЯ, НЕ СЛУХАЄ, ВІДВОЛІКАЄТЬСЯ;

В) ІНКОЛИ ЗАПИТУЄ ПРОСТО ТАК, НЕ ПОТРЕБУЮЧИ ВІДПОВІДІ.

11. ЧИ ПРИБИРАЄ ЗА СОБОЮ ІГРАШКИ ПІСЛЯ ГРИ, АЛЬБОМ ПІСЛЯ МАЛЮВАННЯ, КНИЖКИ, ЗОШИТИ ПІСЛЯ ЧИТАННЯ, ПИСЬМА?

А) ЗАВЖДИ ПРИБИРАЄ;

Б) ЗАВЖДИ ПРИБИРАЄ ПІСЛЯ НАГАДУВАННЯ;

В) НЕ ПРИБИРАЄ.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ ВІДПОВІДІ (А) В КОЖНОМУ ЗАПИТАННІ - 3 БАЛИ,

ДРУГИЙ (Б) - 2 БАЛИ,

ТРЕТІЙ (В) - 1 БАЛ.

ПОТІМ ЗНАХОДЯТЬ СУМУ БАЛІВ, ОДЕРЖАНИХ В УСІХ 11 ЗАПИТАННЯХ.

РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВОЛЬОВИХ ЗВИЧОК ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ТАКИМИ КРИТЕРІЯМИ:

ВИСОКИЙ – 33-27 БАЛІВ;

ХОРОШИЙ – 26-22 БАЛИ;

СЕРЕДНІЙ - 21-18 БАЛІВ;

НИЗЬКИЙ - 18 БАЛІВ І НИЖЧЕ.

ТЕСТ 2

  1. ДАЄ ЗМОГУ ВИЗНАЧИТИ, ЧИ ГОТОВІ ВИ ВІДДАТИ СВОЮ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ.
  2. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МОЯ ДИТИНА ВЧИТИСЯ ГІРШЕ ЗА ІНШИХ ДІТЕЙ.
  3. Я ПОБОЮЮСЬ, ЩО МОЯ ДИТИНА ЧАСТО ОБРАЖАТИМЕ ІНШИХ ДІТЕЙ.
  4. НА МІЙ ПОГЛЯД, ЧОТИРИ УРОКИ - ЦЕ НЕПОМІРНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА МАЛЮКА.
  5. ВАЖКО БУТИ ВПЕВНЕНИМ, ЩО ВЧИТЕЛІ МЕНШИХ КЛАСІВ ДОБРЕ РОЗУМІЮТЬ ДІТЕЙ.
  6. ДИТИНА МОЖЕ СПОКІЙНО ВЧИТИСЯ ТІЛЬКИ В ТОМУ ВИПАДКУ, КОЛИ ВЧИТЕЛЬКА - ЇЇ РІДНА МАТИ.
  7. ВАЖКО УЯВИТИ, ЩО ПЕРШОКЛАСНИК МОЖЕ ШВИДКО НАВЧИТИСЬ ЧИТАТИ, ПИСАТИ, РАХУВАТИ.
  8. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ДІТИ В ЦЬОМУ ВІЦІ ЩЕ НЕ ЗДАТНІ ДРУЖИТИ.
  9. БОЮСЯ НАВІТЬ ДУМАТИ ПРО ТЕ, ЩО МОЯ ДИТИНА ОБХОДИТИМЕТЬСЯ БЕЗ ДЕННОГО СНУ.
  10. МОЯ ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ, КОЛИ ДО НЕЇ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДОРОСЛА НЕЗНАЙОМА ЛЮДИНА.
  11. МОЯ ДИТИНА НІКОЛИ НЕ ХОДИЛА ДО ДИТЯЧОГО САДКА І ВЕСЬ ЧАС ПРОВОДИЛА З МАТУСЕЮ.
  12. ПОЧАТКОВА ШКОЛА, НА МОЮ ДУМКУ, РІДКО ЗДАТНА ЧОГОСЬ НАВЧИТИ ДИТИНУ.
  13. Я ПОБОЮЮСЬ, ЩО ОДНОКЛАСНИКИ ДРАЖНИТИМУТЬ МОЮ ДИТИНУ.
  14. МІЙ МАЛЮК ЗНАЧНО СЛАБШИЙ ЗА СВОЇХ ОДНОЛІТКІВ.
  15. БОЮСЬ, ЩО ВЧИТЕЛЬКА НЕ ЗМОЖЕ ПРАВИЛЬНО ОЦІНИТИ УСПІХИ КОЖНОЇ ДИТИНИ.
  16. МОЯ ДИТИНА ЧАСТО КАЖЕ: «МАМО, МИ ПІДЕМО ДО ШКОЛИ РАЗОМ!»

ВПИШІТЬ СВОЇ ВІДПОВІДІ ДО ТАБЛИЦІ 3: ЯКЩО ВИ ЗГОДНІ З ТВЕРДЖЕННЯМ, НАПИШІТЬ ХРЕСТИК ПІСЛЯ КОСОЇ РИСОЧКИ, ЯКЩО НЕЗГОДНІ - ЗАЛИШТЕ КЛІТИНКУ ПОРОЖНЬОЮ.

ТАБЛИЦЯ З

1 2 3 4 5

1) 2) 3) 4) 5)

6) 7) 8) 9) 10)

11) 12) 13) 14) 15)

РАЗОМ:

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

ДО 4 БАЛІВ - ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО У ВАС Є ВСІ ПІДСТАВИ ОПТИМІСТИЧНО ЧЕКАТИ 1 ВЕРЕСНЯ (ВИ САМІ ДОСТАТНЬО ГОТОВІ ДО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ ВАШОЇ ДИТИНИ);

5-10 БАЛІВ - КРАЩЕ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО МОЖЛИВИХ ТРУДНОЩІВ ЗАЗДАЛЕГІДЬ;

10БАЛІВ І БІЛЬШЕ - БУЛО Б НЕПОГАНО ПОРАДИТИСЯ З ДИТЯЧИМ ПСИХОЛОГОМ.

А ТЕПЕР ЗВЕРНЕМО УВАГУ НА ТЕ, В ЯКИХ СТОВПЧИКАХ ОТРИМАНО 2 ЧИ 3 ХРЕСТИКИ:

— НЕОБХІДНО БІЛЬШЕ ЗАЙМАТИСЯ ІГРАМИ І ЗАВДАННЯМИ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬ ПАМ'ЯТЬ, УВАГУ, ДРІБНУ МОТОРИКУ;

— НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ТЕ, ЧИ ВМІЄ ВАША ДИТИНА СПІЛКУВАТИСЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ;

— ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ ТРУДНОЩІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗДОРОВ'ЯМ ДИТИНИ, АЛЕ ЩЕ Є ЧАС ДЛЯ ЗАГАРТУВАННЯ;

— ПОБОЮВАННЯ, ЩО ДИТИНА НЕ ЗНАЙДЕ КОНТАКТУ З УЧИТЕЛЕМ: ТРЕБА ПОГРАТИ З ДИТИНОЮ В СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ ЗА ШКІЛЬНОЮ ТЕМАТИКОЮ;

—ДИТИНА ДУЖЕ ПРИВ'ЯЗАНА ДО МАТЕРІ. МОЖЕ, КРАЩЕ ВІДДАТИ ЇЇ В НЕВЕЛИЧКИЙ КЛАС ЧИ ВІДДАТИ ДО ШКОЛИ НА НАСТУПНИЙ РІК? У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ КОРИСНО ПОГРАТИ З ДИТИНОЮ В ШКОЛУ.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час — це ваш обов'язок.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.

4. Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Дивись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок!».

5. Забудьте вислів: «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислу­хайте її.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2—3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15—20 хв занять треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А якщо вже потрібна допомога — без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «спробуймо поміркувати разом», «згадай, як пояснював вчитель».

11. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти добре вчитимешся, то...». Часом ставлять заважкі умови, і тоді ви можете опинитися у складній ситуації.

12. Протягом дня знайдіть (спробуйте знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли її щось турбує. Найчастіше — це об'єктивні показники втоми чи перевантаження.

15. Пам'ятайте, що навіть діти 7—8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий робочий день, і дитина повинна бути готовою до нього. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА

ЩОДО РОБОТИ З ПЕРШОКЛАСНИКАМИ

• Використовувати у роботі з дітьми вправи на розкладання об'єкта на частини, порівняння предметів, виявлення закономірностей, формування розумових висновків.

• Розвивати навички концентрації та стійкості уваги за допомогою вправ на пошук ходів у лабіринтах, складання простих візе­рунків, ігри «Графічний диктант», «Заплутані доріжки».

• Формувати елементи конструкторських навичок і творчої уяви за допомогою гри на перевтілення, простої мозаїки, завдань пошукового характеру.

• Розвивати слухову, зорову й тактильну пам'ять за допомогою вправ на запам'ятовування різних предметів, ігор «Неуважний художник», «Знайди відмінності», «Сніговий шар», «Зоровий диктант».

• Підвищувати навчальну мотивацію, знімати тривожність та інші невротичні комплекси, пов'язані з періодом адаптації, за допомогою вправ на перевтілення, малюнків «Моя проблема», «Мій жах».

• Розвивати почуття впевненості, навички колективної діяльності, формувати почуття відповідальності за прийняття рішень.

Кiлькiсть переглядiв: 221