• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батьківська сторінка

/Files/images/7020.gif

Порядок оплати за харчування дитини:

- оплата вноситься в банк по квитанції до 10 числа поточного місяця;
- перерахування оплаченої квитанції з причин хвороби дитини здійснюється у наступному місяці;
- батьки пред'являють оплачену квитанцію вихователю;
-пільгова оплата за харчування дітей в дошкільному закладі надається після подачі завідувачу дошкільного закладу відповідних документів на пільгу. Перерахунок відбувається з моменту подачі документів;
- у випадку відсутності дитини в дошкільному закладі батьки повинні прийти за квитанцією і заплатити її, повідомивши про це вихователя.

Вартість харчування дітей в ЗДО "Ластівка" у 2019році:

- у віковій групі від 1 до 3 років у закладі дошкільної освіти - 24 грн. 00 коп.
- у віковій групі від 3 до 6 (7) років - 30 грн. 00 коп.
- розмір плати для батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у комунальних закладах дошкільної освіти становить 75 % вартості харчування однієї дитини на день;

Оплата за харчування дітей пільгових категорій:

- розмір плати зменшується на 50 %: для батьків, у сім'ях яких троє і більше дітей; для батьків дітей, потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; для дітей, батьки яких є учасниками АТО;
- не справляється плата за харчування у комунальних закладах дошкільної освіти з батьків або осіб, які їх замінюють, дітей – сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Харчування дітей в закладі дошкільної освіти, які є членами інших територіальних громад:

- здійснюється за умови передачі міжбюджетних трансфертів до бюджету міста Вознесенська або за рахунок батьківських коштів, за винятком категорій дітей, передбачених абзацами третім, четвертим частини п’ятої статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту», абзацом другим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 р. № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів».

/Files/images/7255.gif

ВПЕРШЕ ДО ДИТСАДКА

/Files/images/олд.jpgПрихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от — багато незнайомих облич, нова обстановка... У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. В принципі, якщо мати, за певних обставин, змушена буде залишити дитину на цілий день — великої біди не станеться. Проте, краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього батькам дамо кілька порад. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни. Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухи дитини, і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися й одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі змійкою, надягати шапку, знімати і взувати черевички. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячими — нехай учиться самостійності, дорослішає. Дитина ще вдома повинна привчитися вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, зважати на чиїсь інтереси. Коли дитина росте в сім'ї одна, можна домовитися з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатить дітей новими знаннями, а й зробить їх комунікабельними. Батьки і вихователі — перші впроваджувачі рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою українською мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само вона перейме суржик, грубі висловлювання, жаргонізм. Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що дитині в садку доведеться розповідати про поїздки і мандри, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді потрібно вчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно розповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу «мовчальника». Диференціювання дітей на таких, для яких природним є російське, українське чи мішане мовлення — основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім'ї, у нього довше формується механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова дорослих особливо важлива. Ще один важливий аспект: дітям важливо знати потішки, вірші, пісеньки українською мовою. Батькам важливо ж знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їхні індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини — складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період — це активне оволодіння дитиною повними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлазити під предмети тощо. Втім здатності дітей на третьому році життя не однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім'ях різне. Одні батьки дають дитині рухову волю, тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля суттєво відстає від однолітків у дитячому садку. Втім, ніколи не пізно надолужувати втрачене, хоча для цього знадобиться не один місяць. Тому не варто записувати маля в «спортивні невдахи». Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягують дівчинку чи хлопчика до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

/Files/images/7255.gif

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

/Files/images/12793.gif1. Передусім, слід організувати життя дитини в сім'ї' відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите дитині процес звикання до садка.
2. Добре, коли зацікавите дитину ще до відвідування нею дитячого садка, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок із дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя у садочку.
3. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу «Ну, якщо не сподобається — не будеш ходити у дитячий садок» дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку — витримати характер і не піддаватися на провокацію.
4. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем. Поговоріть із дитиною так, щоб вона зрозуміла, що вже підросла і ходитиме до садка, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними.
5. Спочатку, перший тиждень-два, не залишайте дитину в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім не просто звикнути до суспільних вимог. Допоможіть їй.
6. Налагодьте ефективний зворотній зв'язок із вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають дитину вдома (Маринка, Маринонька).
7. Покладіть у кишеню малюка щось зі звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати).
8. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися й роздягатися, охайно складати свій одяг, їсти, тримаючи ложку).
9. Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання; перетворювати таку «процедуру» на цікаву гру — це шлях до самостійності дитини.
10. Дуже важливо навчити дитину гратися, адже такий природний для неї тип діяльності дає можливість відволіктися від думки про батьків і формує в неї «ділову форму спілкування» з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки та способи дії з нею (з чашки напувати ляльку чи ведмедика, у ліжечку лялька спатиме).
11. Не можна залякувати дитину садком — це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого середовища.
12. Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них.
13. Необхідно розширювати коло близьких людей, які приводять дитину в дитячий садок: не лише мама, але й тато, сестра, дідусь, — це значно полегшить прощання.
14. Зачекайте з прийомом їжі вранці: дорога до дитячого садка, зарядка та ігри викличуть у дитини апетит і допоможуть уникнути примх із приводу вживання їжі в дитсадку.
15. Надавайте значну увагу розвитку мовлення, адже дитина зможе висловити власні бажання, повідомити про свої потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідати на запитання простим «так» чи «ні».
16. Щоб не сформувати у дитини поняття, що дитсадок є своєрідним покаранням для неї, бажано уникати: • розповіді в присутності дитини про недоліки дитячого садка, без акценту на приємних моментах; • спроби навіяти ще маленькій дитині, що ходити до дитсадка — обов'язок неприємний, але вона повинна, оскільки й дорослі ходять на роботу; • обіцянки забрати додому раніше —як на¬городи за добру поведінку (а чому б не забрати раніше тому, що хочеться побути разом із дитиною, якщо випала така нагода).
17. Прагніть оформити дитину в дошкільний заклад хоча б за два тижні до виходу матері на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини в дитячому садку.

/Files/images/7255.gif

ІГРОВІ ТЕХНІКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ

Реалізація ігрових технік полегшить адапта¬цію дітей до нових соціальних умов, допоможе їм адекватно сприймати себе та інших дітей, опанувати конструктивні форми поведінки й основи комунікабельності.

Гра «А мене звати...»

Мета: розвиток бажання познайомитися; на¬вчання ввічливо звертатися одне до одного; розвиток відчуття єдності, причетності до групи.
Матеріали: квітка або м'яч.
Кожна дитина, стоячи у колі, звертається (по черзі) до свого сусіда праворуч, передає йому квітку або м'яч, називає своє ім'я і за бажанням трохи розповідає про себе.

Гра «Луна»

Мета: навчання запам'ятовування імен дітей групи; розвиток єдності, задоволення від перебування в центрі уваги.
Діти сидять у колі на килимі. Дитина, яка сидить праворуч від психолога, промовляє своє ім'я і плескає у долоні: «Ма-ри-на». А діти всієї групи повторюють за нею це ім'я, як луна. Отож, ім'я кожної дитини повторюватиметься кілька разів.

Гра «Равлик»

Мета: продовження знайомства дітей одне з одним; розвиток уваги, пам'яті, вміння відповідати на сигнал.
Діти довільно рухаються по кімнаті, а на сигнал «Равлик!» присідають, називаючи по черзі своє ім'я, і набирають пози равлика.

Гра «Велике дерево»

Мета: навчання відчуття того, що разом, у гурті, краще і гратися, і вчитися, і працювати, і відпочивати; розвиток позитивної мотивації до відвідування дошкільного закладу.
Діти стоять у колі, взявшись за руки, утво¬рюють велике, сильне дерево. Прислухаються, як шелестять його листочки, коли дме вітер (діти разом розгойдуються). Відчувають, як воно живе, дихає (дихають разом: крок уперед — вдих, піднімають руки; крок назад — видих, опускають руки).Робимо висновок: «Коли ми разом — нас багато, і ми велике, міцне дерево».

Гра «Потяг»

Мета: закріплення вміння знайомитися; розвиток слухового сприйняття, координації рухів; сприяння нейтралізації негативної емоційної енергії та агресивної поведінки.
Психолог. Зараз ми з вами зробимо потяг. Спочатку я буду локомотивом, коли їхатиму по колу, то плескатиму в долоні й промовлятиму своє ім'я: «Оле-на...».Я зробила коло, а тепер на моє місце нехай стане хтось із вас, а я стану, як і ви, вагончиком — причеплюся до «локомотива». Тепер він поїде, а ми всі разом промовлятимемо його ім'я: «Дмит-ри-ку, Дмит-ри-ку...». Рушаймо!І так, доки всі діти по черзі не будуть «локомотивом» і не візьмуть участь у грі.

Гра «Морський банан»

Мета: розвиток відчуття єдності, згуртованості; формування навичок самоконтролю та комунікабельності.
Грають групами по п'ятеро дітей, сидячи на лаві. Психолог перед початком гри пояснює, що морський банан — це гумовий човен, формою дещо схожий на банан. Пропонує дітям уявити, що вони катаються на морському банані: для цього мають міцно тримати одне одного за лікті, щоб не розірвався ланцюжок, і ніхто не впав у воду. За командою психолога діти нахиляються праворуч, ліворуч. Завдання: не загубити нікого з «пасажирів» і не зробити нікому боляче. Якщо хтось «падає» з банана, всі разом мають вигукнути його ім'я.

Гра «Клубочок»

Мета: закріплення знань дітей одне про одного, вміння звертатися до товаришів на ім'я, брати участь у колективній грі; формувати позитивне ставлення до відвідування дитячого садка.
Психолог стоїть у центрі кола, яке утворюють усі діти групи. Він виконує роль клубочка. Один із малюків перший підходить до психолога, бере його за руку; в цей час уся група називає разом ім'я цієї дитини; потім те саме робить друга дитина, беручи за руку вже першу дитину і «намотуючись» навколо «клубочка» — психолога. Гра завершується, коли остання дитина «намотається» навколо клубочка. Висновок, до якого мають дійти діти: «Разом — добре; мене всі знають, і я знаю всіх».

Гра «Відгадай, хто тебе покликав»

Мета: закріплення навичок позитивної соціальної поведінки; диференціювання слухового сприйняття.
Грають по двоє, третя дитина — ведуча. Діти, кожен по черзі, називають ведучого на ім'я. Завдання ведучого — відгадати, хто його покликав.

/Files/images/7255.gif

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ

- Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
- Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості .
- Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
- Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
- Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
- Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти у цих межах. Неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.
- Намагайтеся впливати на дитину проханням, це найефективніший спосіб давати їй інструкції. І тільки у разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Хоч би що трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.
- Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
- Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища,ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

/Files/images/7255.gif

ПОРАДИ БАТЬКАМ

/Files/images/семья.jpg1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як всі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення по свою дитину.
4. Організуйте свій по бут так, щоб ніхто в сім*ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
10. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
11. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
12. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
13. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
14. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

/Files/images/7020.gif

Кiлькiсть переглядiв: 367